Комунальний заклад "Роганський академічний ліцей Роганської селищної ради Харківського району Харківської області"

Колодія величаймо — Весну зустрічаймо!

На початку березня у Роганському академічному ліцеї були проведені виховні години, на яких діти ознайомилися із звичаями святкування Масниці та величання Колодія. Розігрували казку про те, як та Весна виганяла Зиму. Доречними були й загадки про пори року, народні традиції. Тож, давайте ознайомимося докладніше…

Українське слово “Масниця” походить від прикметника “масний”, тобто жирний, не пісний і означає своєрідне прощання із м’ясними та молочними продуктами на період до Великодня.

Архаїчне свято, приурочене до закінчення зими і початку весни, відоме в більшості європейських народів, це не лише слов’янське свято. Воно відоме під різними назвами, але християнською церквою воно було згодом приурочене до останнього тижня перед початком Великого (Великоднього) посту і тому воно не має усталеної дати в календарі. Зазвичай воно припадає на кінець лютого.

В Європі - це карнавали, гучні святкування, серед яких найбільш відомий Венеційський карнавал із масками та пишними костюмами. У чехів це свято відоме під назвою “масопуст”, у поляків - “запусти”. В українців побутує своя назва — Масниця, хоча відомі й інші, локальні назви: пущення, заговини, колодій, колодка та інші…

Після неділі, яку називали М’ясопусною, наступав тиждень, який ще називали Сиропусним, та за яким починався Великий піст, що тривав сім тижнів — аж до Великодня.

На перший день цього тижня майже скрізь в Україні влаштовували «ніжкові», або «гижкові», заговіни (запусти), обов’язковою стравою яких мусив бути холодець із свинячих ніг.

З наступного дня починався сирний тиждень, або власне Масниця. Кожен день цього тижня був заповнений різноманітними звичаями, які нині вже дещо призабулися.

Вранці першого дня Масляни заміжні жінки збиралися або в чиїйсь хаті, або в корчмі. Одна з них виймала поліно і клала на стіл, інші жінки сповивали поліно, як ляльку. Це означало — наро­дився «Колодій». Після доброго частування, залишивши «Колодія» в шинку, жінки ходили від хати до хати, де були неодружені парубки чи дівчата, і прив’язували їм або їхнім батькам «колодки». Це могла бути цурпалка, кольорова стрічка, хустина — своєрідне покарання за те, що не одружилися протягом недавніх м’ясниць. Ту відзнаку ніхто не смів з себе зняти, поки не дасть викупу — почастує горілкою в останній день масляни або подарує писанку на Великдень. Дівчата також ходили чіпляти парубкам «колод­ку» — кольорову стрічку чи хустину на рукав. Парубки давали викуп грішми, які використовували для влаштування юстини на запусти («пущанє») в останню неділю перед Великим постом.

Наступного дня жінки «Колодія» хрести­ли — знову обходили хати з неодруженою молоддю, щоб бува хто не відчепив «колодки».

У середу, справляючи з жартами і сміхом «Колодієві похрестини», гуртом обходили хати, де гостилися ва­рениками з сиром і горілкою.

У четвер — день «Колодієвої смерті» — жінки збиралися в гурти, забавлялись і частувались — щоб «телята водились» і «масло не гіркло».

У п’ятницю жінки влаштовували «Колодієві похорони»,
а в суботу — «оплакували Колодія», хоча і в ці дні, як і в попередні, тривали веселі сільські гостини, головною стравою яких були вареники з сиром та сметаною. Це останні «смаколики» перед Великим Постом…

Святкування Масниці має громадський характер, колективний і полягає у гучних забавах, застіллях і приготуванні страв, які на період посту є забороненими. Для українців знакова страва — це вареники з сиром і сметаною, налисники (млинці) з сиром, для росіян — млинці, у поляків — пончики з начинкою, у хорватів — булочки з повидлом.

Останній день Масниці — Прощена неділя. Було прийнято заходити в хати і тричі просити друзів, родичів і сусідів: «Простіть мене!» Вони тричі мали відповісти: «Бог простить і я прощаю».

Вітаємо усіх наших підписників, батьків, ліцеїстів з Масляною!

Нехай цей святковий час принесе вам багато радості, тепла та смачних млинців з різноманітними начинками, а ваші серця наповнюються любов'ю та щастям. Нехай Масляна збереже ваші душевні традиції та зв'яже родину у теплі спільні моменти. Веселих свят!

Відео-вітання дивіться на нашому YouTube-каналі

Історія святкування Масниці - за підручником «Українське народознавство» за загальною редакцією д-ра історичних наук С.П. Павлюк та інші

Масниця-Колодій 2024 | Роганський академічний ліцей